Адлерсгоф (Adlershof) – науково-технологічний район Берліна на території колишнього аеродрому. Тут працюють університет, наукові інститути та підприємства, дослідження стають технологіями, а технології стають поштовхом до створення нових компаній.
За кілька десятиліть навколо цієї моделі сформувалася потужна екосистема – майже 1300 компаній, 18 наукових установ і понад 6 000 студентів. Але головний секрет Адлерсгофа – не у кількості будівель чи лабораторій, а в тому, що шлях від університетської ідеї до бізнесу максимально короткий. Далі на berlin1.one.
Адлерсгоф після об’єднання Німеччини
У 1990 році Адлерсгоф був надзвичайно далеким від образу успішного технологічного центру. На цій території працювали підрозділи Академії наук НДР, а після її розформування тисячі науковців та інших співробітників мусили шукати нову роботу. Частина інститутів увійшла до нової наукової системи Німеччини, а в Адлерсгофі залишилися 8 установ, які згодом склали основу майбутнього технопарку.
Важливе рішення ухвалили 12 березня 1991 року: сенат Берліна надумав створити “інтегрований ландшафт науки і бізнесу”. Ідея була простою, але для Німеччини того часу амбітною – не розділяти вчених, студентів та підприємців по різних майданчиках, а зібрати їх разом. Перші дослідження довели, що така ставка спрацювала: у 2000 році хімік Крістіне Ведлер (Christine Wedler) та професор Ганс Шик (Hans Schick) першими заснували ASCA GmbH, яка почала виробляти еталонні матеріали для аналізу забруднення довкілля.
Науковий парк Адлерсгоф: освіта, наука та бізнес
На великій території поруч працюють дослідники, студенти та розробники проєктів. За таких умов технологічні компанії отримали не лише офіси, а й доступ до наукових установ, які працюють у суміжних напрямах.
Цю систему склали:
- Берлінський університет імені Гумбольдта (Humboldt-Universität zu Berlin) – його математично-природничі факультети працюють в Адлерсгофі;
- 18 наукових установ – проводять дослідження у технологічних напрямах;
- технологічні центри – дають компаніям доступ до спеціалізованої інфраструктури;
- понад 1300 компаній – працюють у технологічних галузях;
- інкубатор Innovation and Business Incubation Centre (IGZ) – допомагає молодим командам запускати проєкти.
За фінансовим масштабом Адлерсгоф теж вражає: сукупний дохід компаній і державне фінансування перевищують 4 мільярди євро. Це ще одне свідчення того, що наукові розробки відіграють важливу не лише академічну, а й економічну роль.
Університет як двигун бізнесу Адлерсгофа
Коли математично-природничі факультети Берлінського університету імені Гумбольдта (Humboldt-Universität zu Berlin) перебралися в Адлерсгоф у 1997–2003 роках, то опинилися серед наукових інститутів і технологічних компаній. Так до двох вже сформованих груп додалася університетська освіта.
Заняття проходили поруч із лабораторіями, дослідження проводили спільно з компаніями, а перспективні ідеї не залишалися тільки у дипломних роботах. У цьому й полягала головна особливість Адлерсгофа – університет не лише готував кадри для бізнесу, а й через молодих дослідників постійно генерував ідеї.
Від лабораторії до стартапу в Адлерсгофі
У цьому технологічному центрі наукові розробки отримують обладнання, партнерів і можливість перевірити теорію на практиці. Це важливо, бо навіть плідна ідея може роками залишатися лише частиною наукової роботи без належної підтримки.
Найяскравішими прикладами успішності такої моделі стали компанії:
- NextGO Epi – науковець і підприємець Та-Шун Чоу перетворив дослідження епітаксіальних шарів галієвого оксиду на бізнес. Для розвитку технології команда отримала доступ до обладнання та субстратів Інституту кристалізації імені Лейбніца (Leibniz-Institut für Kristallzüchtung), а також допомогу з патентами та експортним контролем. Так заклад дав старт одразу 4-м стартапам.
- Quantune Technologies – об’єдналася навколо технології: лазерний спектрометр розміром із чип для неінвазивного вимірювання біохімічних процесів. Команда Ніколауса Ганне (Nikolaus Hanne), Яна Кішката (Jan Kischkat), Олівера Супплі (Oliver Supplie) та Рафаеля Шлезінгера (Raphael Schlesinger) отримала за цю розробку Інноваційну премію Берлін-Бранденбург (Innovationspreis Berlin-Brandenburg) у 2022 році, а у 2024-му змогла залучити 13,5 мільйона євро початкового фінансування.
- Spark e-Fuels – Арно Циммерман (Arno Zimmermann) почав із дисертації у Берлінському технічному університеті (Technische Universität Berlin), а потім з’явилася компанія, яка зацікавилася синтетичним авіаційним паливом із CO₂. Для пілотної системи одразу знайшовся партнер – Integrated Lab Solutions.
У такому підході й полягає головна відмінність Адлерсгофа. Практика доводить: вдала стартап-компанія починається з роботи, яку треба ще довести до практичного результату.
Від зеленого палива до підводних роботів
Успішність Адлерсгофа (Adlershof) виділяється ще й тим, наскільки різними є технології, які там розробляються. Центр руйнує стандартну ситуацію, коли наука роками працює над однією вузькою темою, а бізнес лише чекає на результат. Ідеї охоплюють різні галузі: від енергетики та авіації до медицини, 3D-друку й робототехніки.
Прикладом тому – компанії:
- C1 Green Chemicals – розробляє технології зеленого метанолу, напрям, пов’язаний із пошуком альтернатив традиційній сировині та паливу;
- Xolo – перетворює дослідження у галузі 3D-друку на комерційну технологію, компанія працює з об’єктами, для створення яких потрібен принципово інший підхід до друку;
- EvoLogics – зацікавлені підприємці створюють підводні роботизовані системи, які використовують для підводних досліджень;
- ASCA GmbH – виробляє еталонні матеріали для аналізу забруднення довкілля, компанію у 2000 році заснували хімік Крістіне Ведлер (Christine Wedler) та професор Ганс Шик (Hans Schick);
- IfG – Інститут приладобудування, заснований Норбертом Лангхоффом (Norbert Langhoff), згодом увійшов до складу компанії Helmut Fischer.
Технологічні центри Адлерсгофа працюють не лише з IT, а й із фотонікою, оптикою, біотехнологіями, мікросистемами та відновлюваною енергетикою. Це зовсім різні ринки, але механізм у них спільний, вони отримують шанс стати технологією. Саме тому Адлерсгоф цікавий для Європи як модель: тут навчилися поєднувати освіту, науку та бізнес так, щоб результатом була не лише нова публікація, а й економічна цінність для країни.
Чому модель Адлерсгофа складно скопіювати?
Адлерсгоф став успішним технопарком не лише тому, що на його території зібрали університет, лабораторії та компанії. За розробкою стоять конкретні студенти, науковці та дисертанти, які отримали можливість вийти за межі дослідницької роботи.
Успіх цієї моделі тримається на конкретних чинниках:
- час – стартап не виникає за один день, створення компанії може тривати роками;
- спеціалісти – університетські програми та служба підтримки стартапів (Startupservice) допомагають студентам і дослідникам робити перші кроки до створення власного проєкту;
- місце для експерименту – лабораторія стартапів надає командам рік на експерименти та майстерню для створення прототипів і менторську підтримку;
- зв’язок із фахівцями – INAM знайомить із зацікавленими представниками бізнесу;
- можливість перевірити ідею – ST3AM забезпечує простір для міждисциплінарної роботи та створення прототипів;
- широке коло партнерів – мережа UNITE об’єднує понад 50 представників науки, бізнесу та державного сектору.
Тому Адлерсгоф (Adlershof) – це історія не про те, як сформували потужний технопарк, а про результати досліджень. NextGO Epi виріс із роботи в Інституті кристалізації, Spark e-Fuels – із дисертації, а Quantune Technologies довела свою розробку до мільйонного фінансування. Саме це й демонструє Адлерсгоф: молодій компанії потрібні не лише ідея та гроші, а й обладнання, фахівці та можливість перевірити розробку на практиці. А забезпечити всі чинники – досить складне завдання навіть для великого міста.
Джерела:
- https://www.adlershof.de/news/kristalle-und-karrieren
- https://braincity.berlin/stories/story/wir-leben-von-der-naehe-und-dem-austausch
- https://www.adlershof.de/news/energy-from-co2
- https://www.adlershof.de/news/die-startup-factory
- https://www.adlershof.de/en/science-technology/start-ups/overview
- https://www.hu-berlin.de/medien-und-kommunikation/aktuelles/details/innovationsnetzwerk-inam-in-adlershof-gegrundet
- https://www.adlershof.de/news/adlershofer-startup-quantune-schreibt-erfolgsgeschichten
- https://www.adlershof.de/en/hood/history
- https://www.gettyimages.com/photos/adlershof-science-center