Ельза Нойман була першою жінкою, яка здобула докторський ступінь у Берлінському університеті. У 1899 році, за дев’ять років до того, як жінкам було офіційно було дозволено навчатися в університеті, вона здобула ступінь доктора фізики. Ельза стала незалежним науковцем, працюючи в приватній хімічній лабораторії в Німеччині, а також проводила дослідження для новоствореної промисловості з виготовлення дирижаблів. Більш того, у 1902 році вона була членом екіпажу дирижабля “Цеппелін”. Більш докладно про науковицю читайте на berlin1.one.
Перша жінка-фізик
Ельза Нойман народилася в Берліні 23 серпня 1872 року у відносно заможній родині. Її батько, банкір, а згодом незаможна людина, цікавився зоологією та біологією. З трьох доньок і чотирьох синів родини, Ельза єдина здобула вищу освіту. Коли вона вирішила вивчати науки, їй були потрібні величезна енергія та підтримка, оскільки на той час у Німеччині не існувало ні вищої освіти для дівчат, ні жіночих коледжів. Після приватного репетиторства вдома вона стала гостьовою студенткою математики, фізики та хімії в університетах Геттінгена та Берліна, вимагаючи офіційного дозволу від усіх професорів, чиї лекції вона хотіла відвідувати. 18 лютого 1899 року дівчина здобула ступінь доктора фізики в Берлінському університеті під керівництвом Еміля Варбурга і Макса Планка. Вона стала першою жінкою-випускницею і першою жінкою-фізиком.
Робота в Кембриджі
Повністю усвідомлюючи, що в Німеччині для жінок-науковиць немає можливостей працевлаштування, Ельза Нойманн шукала посаду у Великій Британії. З 1899 по 1900 рік вона була запрошеним науковцем у Кавендішській лабораторії в Кембриджі. Повернувшись у Берлін, їй вдалося стати незалежним науковцем, працюючи в приватній хімічній лабораторії Артура Розенхайма і Річарда Джозефа Меєра, змінивши свої наукові інтереси на роботу з хімії замість фізики. Вона також проводила дослідження для новоствореної промисловості дирижаблів у Німеччині. У червні 1902 року Ельза була членом екіпажу дирижабля “Цепелін” разом із Фердинандом Цепеліном та кількома іншими вченими чоловіками.
З 1899 року Ельза Нойман була помітною фігурою в берлінському суспільстві. Усі берлінські газети повідомляли про її ступінь і вітали першу в місті жінку-вчену. Вона стала зіркою друкованих ЗМІ, використовуючи свою популярність, щоб заснувати асоціацію для надання стипендій студенткам.
Асоціація допомоги студенткам
Асоціація, яка була заснована в квітні 1900 року, мала серед своїх клієнтів. як жінок, так і чоловіків, у тому числі таких берлінських професорів, як Макс Планк, Вальтер Нернст і Артур Кеніг, а також більшість жінок-вчених першого покоління в місті. Першим президентом була Ельза Нойман, а в 1902 році – бактеріологиня Лідія Рабінович-Кемпнер . Асоціація була дуже успішною, підтримавши низку студенток.
У 1904 році мати Ельзи заснувала “Премію Ельзи Нойман” на факультеті філософії Берлінського університету в пам’ять про першу жінку-вчену, яка присуджувалася за найкращу дисертацію року з математики чи фізики. Правила передбачали, що премія присуджується найкращому кандидату, незалежно від статі, і жодна студентка не отримувала премію між 1906 і 1918 роками. Після 1918 року призовий капітал зник через війну та валютну інфляцію 1923 року. Під час нацистського періоду, улюблена сестра Ельзи, Аліса, покінчила життя самогубством через переслідування, а її брати були вбиті в таборах смерті.
Тільки в 1999 році Берлінський університет згадав про свою першу жінку-випускницю. Фізики Університету Гумбольдта організували спеціальний колоквіум на честь Ельзи Нойман, а у 2002 році відсвяткували другий Колоквіум її ім’я.