Готель Adlon Kempinski є одним із найрозкішніших готелів у всій Німеччині. Нова будівля, побудована за зразком класичного оригіналу, давно вже не є просто готелем, а особливою пам’яткою сучасного Берліна. Більш докладно про готель Adlon Kempinski читайте на berlin1.one.
Найпопулярніша адреса у Європі
Завдяки своєму розташуванню — прямо на Паризер Плац, у безпосередній близькості від Бранденбурзьких воріт, Adlon завжди був однією з найпопулярніших адрес у Європі. Елегантність готелю приваблює людей вже більше століття. Історія готелю Adlon багато розповідає про життя Німеччини XX століття.
У 1905 році амбітний бізнесмен Лоренц Адлон придбав дві нерухомості на бульварі Унтер ден Лінден. Завдяки великій підтримці імператора готель Adlon одразу після відкриття став користатись неабиякою популярністю. Провідні архітектори Карл Ґаузе та Роберт Лейбніц надали класичному готельному комплексу чіткі лінії та подекуди додали елементи модерну.
Готель Adlon увібрав структуровану архітектуру Бранденбурзьких воріт і гармонійно вписався в навколишню територію з його консервативними будівлями. Готель мав унікальне для того часу технічне оснащення. Коли готель урочисто відкрив кайзер Вільгельм II, 27 жовтня 1907 року, тут був стандартний набір: електрика та гаряча вода.
За часів нацизму
За американським зразком готель мав бути не просто місцем де ночували постояльці. На першому поверсі, окрім просторого вестибюля, розташовувалися кафе та ресторан, а також музичний салон, бібліотека, зимовий сад, курильня та дамська кімната. До певної міри Adlon став громадською інституцією в Берліні, адже для вищого суспільства головним було бачити й бути побаченими саме тут. Щоб надати готелю розкішного шарму, дизайн інтер’єру було виконано в стилі необароко.
Серед гостей була європейська знать, тут знімав кімнату навіть російський цар. Та що там цар, такі визначні особи політики та бізнесу, як Генрі Форд, Густав Штреземанн, Джон Д. Рокфеллер і Томас Едісон, також були раді сюди завітати. У 1920-х роках Чарлі Чаплін відвідував готель Adlon і саме тут була відкрита Марлен Дітріх.
Внутрішнє оздоблення Лоренца Адлона виготовляла меблева компанія Bembé з Майнца.
Однак після приходу до влади Гітлера перманентне процвітання готелю пішло на спад. Особливо випали гості з США. А нацистські знаменитості віддавали перевагу іншим готелям. Adlon був неприйнятний у нацистських колах через його міжнародну орієнтацію.
Під час Другої світової війни поряд з готелем був побудований бункер. Крім того, між 1939 і 1945 роками тут був відкритий військовий шпиталь. Всупереч численним бомбовим атакам на Берлін, готель Adlon залишився неушкодженим. Після капітуляції Берліна червоноармійці зайняли готель, який через деякий весь час згорів, за винятком бічного флігеля. До цього дня причина пожежі не з’ясована.
Нова будівля готелю
Згорілу будівлю прибрали лише в 1952 році. Бічне крило, що залишилося, використовувалося як готель і ресторан до 1980-х років. Були тут і пажі, і домашня прислуга, зберегли навіть форму 1930-х років. У 1984 році історія старого Adlon закінчилася — політичне керівництво Східного Берліна дало розпорядження підірвати напівзруйновану будівлю.
З 1995 по 1997 рік було побудовано нову будівлю готелю. Під архітектурним керівництвом Райнера Міхаеля Клотца. Новий готель не мав на меті бути реконструкцією старого, радше історичним новим дизайном на основі оригіналу.
Сьогодні готель Adlon Kempinski має на один поверх більше, ніж перша будівля 1907 року. У серпні 1997 року федеральний президент Роман Герцог відкрив нову будівлю. Таким чином готель Adlon став дочірньою компанією Kempinski AG і відтоді працює під назвою Hotel Adlon Kempinski.