У кожній країні передбачені свої гастрономічні екскурсії, які пропонують відвідати цікаві для мандрівників підприємства. Але поціновувачі тих чи інших страв знають ще й адресу затишних куточків по містах, де можна скуштувати особливий варіант улюблених смаколиків. До таких улюблених багатьма мешканцями та гостями Берліну куточків належить німецька кав’ярня “Buchwald”. Це найстаріша кондитерська столиці, яка розташована у районі Берлін-Хансавіртель. Понад 170 років тут печуть смачні пироги, торти та тістечка. Але гордістю кондитерів вже багато десятиліть залишається пиріг “Баумкухен”, у якого своя дивовижна історія. Більше на berlin1.one.
Особливості “Баумкухен” від майстрів “Buchwald”
Вибір десертів у цій кав’ярні величезний, тільки тортів понад 55 різновидів: з малиновим кремом або медово-обліпиховою начинкою, з чорницею та лимоном, з полуницею та маракуєю. А ще ж є банановий кейк чи класичний чізкейк, праліне, морозиво, пишні домашні пироги та багато іншого.
Але всі, хто заходить до кондитерської, неодмінно цікавляться порцією “Баумкухен”. Це традиційний німецький пиріг, ще відомий як “пиріг-дерево”, свою назву отримав за схожість зрізу зі спилом дерева з річними кільцями. Кондитери закладу передають рецепт із покоління до покоління й тримають його у суворій таємниці. Використовують при готуванні тільки екологічно чисті продукти. На смак у випічці можна розрізнити марципан, свіжий абрикосовий джем та глазур.
“Баумкухен” зазвичай готують на Різдво, випікання цього десерту – одна зі складних дисциплін кондитерської справи. Тісто обережно обертають навколо металевого валика, потім його загортають та випікають до утворення 15-20 шарів, які й нагадують за формою кільця, схожі на ті, що утворюються на дереві. Рецепт виробу “пиріг-дерево” вперше згадується у 1682 році у дієтичній кулінарній книзі Йоганна-Сигізмунда Ельшольца.
Смачні десерти від “Buchwald” постачають на 5 континентів, власники дуже пишаються тим, що їхню випічку так високо цінують. До речі, американський онлайн-журнал “Buzzfeed” додав заклад “Buchwald” до переліку 25 пекарень світу, які “треба відвідати, перш ніж померти”. Що ж, у кожному жарті є лише частка жарту.
Дивовижна історія “Buchwald”
Фото: три покоління власників: Андреа Тонгес, Урсула Кантельберг, Ейке Тонгес
А починалося все у далекому 1852 році, коли талановитий юний кондитер Густав Бухвальд вирішив відкрити власну кондитерську. Він спеціалізувався саме на виготовленні “Баумкухен”, який тоді випікали на відкритому вогні. Починав 17-річний юнак у місті Котбус, але з часом зрозумів, що здатний на більше. У 1883 році Густав подався до Берліну, добився королівської аудієнції й довів, що “Баумкухен” гідний називатися “Королем тортів”. Тоді Бухвальд отримав статус королівського прусського постачальника двору.
Відкрити виробництво вирішив у Берліні, придбав будинок. Але налагоджував процес і торгівлю вже син Бухвальда – теж Густав. Дуже швидко пиріг, створений за сімейним рецептом, став символом багатства у забезпечених родинах. Так тривало до Чорної п’ятниці 1928 року, коли компанія опинилася на межі зникнення. Врятувала сімейну справу член родини Кете Діліц.
Нелегкі часи випробувань для “Buchwald”
Але утриматися на ринку ставало дедалі складніше. У 1939 році націонал-соціалісти наказали використовувати борошно тільки для випікання хліба. Кондитерську довелося закрити, Кете влаштувалася працювати на хлібну фабрику. Їй пощастило вижити під завалами підприємства, коли почалися бомбардування міста. Після завершення Другої Світової війни Кете Діліц знову відкрила кондитерську і потроху розширювала справу.
Загальне визнання
Фото: Урсула Кантельберг на Берлінській радіовиставці, 1960 рік
Заклад зазнав сильних збитків у 1961 році, коли побудували Берлінську стіну, адже кав’ярня розташовувалася неподалік від кордону. Власниця залучила рекламу, налагодила доставлення по місту поштою. Слава смачної випічки все ж таки забезпечувала заклад клієнтами. Від матері справу перебрала Урсула Кантельберг. Вона була досвідченою майстринею-кондитеркою, але на ті часи ця робота вважалася суто чоловічою. Дівчині доводилося крадькома перевдягатися під хлопця і працювати нарівні з чоловіками і навіть краще за них. У 1950 роках у пекарні вже було 45 учнів-кондитерів. У 1960 році Урсула Кантельберг представила своє мистецтво на Берлінській радіовиставці і отримала золоту медаль.
У 22 роки дівчина стала наймолодшою майстринею-кондитеркою Берліну, що привернула ще більше клієнтів. Популярність кав’ярні з роками зростала. З 2015 року сімейну справу очолила донька Урсули Андреа Тонгес. Робота у закладі розпочинається о 5 годині ранку і завершується о 8 годині вечора. Працюють без вихідних. Відпочинок члени родини дозволяють собі тільки на Новий рік. У 2020 роках власниця Андреа Торес стала потроху передавати досвід синові Ейке, який обрав школу готельного менеджменту і вже почав працювати у сімейній кондитерській.
Інші особливості кав’ярні “Buchwald”
Відвідувачів дуже приваблює інтер’єр закладу. Столи з брунатними серветками і штучними трояндами, сторічний паркет, годинник минулого століття, ретро-меблі. Старомодний інтер’єр додає свій характерний штрих до створення комфорту. Власниця Андреа Торес пояснює таке рішення в оформленні тим, що у залах має бути затишно як у бабусиній вітальні.
Відвідувачі погоджуються, що тут ніби зупинився час. Це кав’ярня, де можна сховатися від проблем, насолодитися смачною випічкою з кавою чи іншими напоями, вдихнути аромат смаколиків. Тому до “Buchwald” повертаються знову та знову не лише за ласощами, а й за приємними відчуттями.