Коріння Technischen Universität Berlin та закладів науки, які йому передували сягають часів короля Фрідріха II. До них відносяться такі важливі навчальні центри Прусської держави, як Королівська гірнича академія в Берліні, заснована в 1770 році, Королівська будівельна академія в Берліні, заснована в 1799 році й Королівська промислова академія в Берліні, відкрита в 1821 році. Королівський технічний університет Берліна було створено шляхом злиття будівельної та торговельної академії в 1879 році. Гірничу академію було включено до складу Королівського технічного університету в 1916 році. Більш детально про створення й роботу технічного університету Берліна читайте на berlin1.one.

Перший докторський ступінь

Архітектор Карл Фрідріх Шінкель, який навчався в будівельній академії, будівлі якого досі збереглися у місті й впливають на форму міському пейзажу Берліна, є одним із найвідоміших представників інституцій-попередників Берлінського технічного університету.

Зі зростанням рівня індустріалізації в ХІХ столітті зростало й значення технологій та природничих наук. Потреба в підготовлених інженерах різко збільшилась, як і попит на їх соціальне та наукове визнання. Тому заснування Королівського технічного університету Берліна було важливим і логічним кроком. У 1899 році кайзер Вільгельм II надав технічним університетам Пруссії право присуджувати докторські ступені — першим технічним університетам Німецької імперії. Урочиста церемонія цього формального акту відбулася в атріумі Королівського технічного університету Берліна. Вперше в історії Німеччини інженери були формально поставлені на рівні з гуманітарно підготовленими академіками.

Лауреати Нобелівської премії

Університет відіграв вирішальну роль у підйомі Берліна до одного з найбільших промислових міст Європи. Технічний Берлінський університет перетворився на “інтелектуальний центр, взірець для наслідування та центр технічного прогресу”, як писала Асоціація німецьких інженерів у 1906 році. До 1930-х років кілька вчених, нагороджених Нобелівською премією, навчалися та викладали в університеті. Серед них хімік Карл Бош і фізики Густав Герц, Юджин Пауль Вігнер, Вольфганг Пауль, Джордж де Гевеші, Денніс Габор і Ернст Руска.

Найтемніша сторінка

З 1933 року націонал-соціалістичні ідеї також знайшли свій шлях до Технічного університету Берліна. Дискримінація та вигнання єврейських або критично налаштованих вчених, у тому числі Густава Герца та Георга Шлезінгера, піонерів сучасної виробничої науки, разом з Альбертом Ейнштейном, співзасновником “Technion Haifa”, є однією з найтемніших глав у історії університету. Наприкінці війни будівлі вишу також були зруйновані. Було кілька ініціатив, щоб підійти до цієї важкої спадщини та розібратися з нею. Серед них, дослідницький проєкт у відомому Центрі дослідження антисемітизму Берлінського технічного університету. Він досліджував, які єврейські та політично непопулярні вчені та студенти зазнавали дискримінації, були позбавлені можливості брати участь в університетській діяльності та виключені з вишу. Досліджено також активне запобігання докторантурі та позбавленню наукових ступенів за національною ознакою. Коли результати були представлені у 2013 році, президент технічного університету  публічно перепросив від імені закладу за виключення та дискримінацію членів університету за часів нацизму. До 70-річчя університету у 2016 році було реалізовано кілька проєктів з історії університету, які досліджували його роботу за часів націонал-соціалізму.