Charité – Universitätsmedizin Berlin є однією з найбільших університетських лікарень у Європі. Тут лікарі та вчені досліджують, лікують і навчають на найвищому міжнародному рівні. Більш ніж половина німецьких лауреатів Нобелівської премії з медицини та фізіології походять з Шаріте, включаючи Еміля фон Берінга, Роберта Коха та Пауля Ерліха. Університетська лікарня цінується в усьому світі як чудовий навчальний заклад. Установа має довгу історію та дивовижну репутацію в галузі медичних досліджень, навчання та догляду за пацієнтами. Більш докладно про медичний університет Берліна читайте на berlin1.one.

Чумний будинок

Історія Шаріте сягає 1710 року. У той час король Фрідріх I, король Пруссії, побудував, так званий, чумний будинок біля воріт міста. Та коли чума його оминула, будівлю використовували як притулок для бідних людей похилого віку протягом наступних 17 років. Також тут знаходили прихисток жебраки й народжували вагітні поза шлюбом жінки.

У 1727 році король Фрідріх Вільгельм I призначив чумний будинок “військовим госпіталем”, а також навчальним інститутом для майбутніх військових лікарів і зазначив на полях листа, що “будинок має називатися Шаріте”. Так почалося медичне використання “Королівської лікарні Шаріте”. Її було збільшено, розширено до 400 ліжок і оснащено значними фінансовими ресурсами, і тепер кожному пацієнту було запропоновано окреме ліжко. Це сталося у зв’язку з фундаментальною реорганізацією прусської медичної системи в 1725 році, коли були видані нові правила підготовки медичних професій, які повинні були стати зразковими на століття.

Військово-медичний інститут

Медична підготовка базувалася на теоретичній і практичній основі, за впровадження якої відповідав державний “Collegium medico – chirurgicum” у Берліні. Медична підготовка була зосереджена на підготовці армійських хірургів, які, якраз і проходили практичну клінічну підготовку в Шаріте з 1727 року.

Шаріте тоді виконував три функції: це був хоспіс для бідних, це була муніципальна лікарня та це був навчальний заклад для майбутніх військових лікарів, адже прусська армія постійно зростала. Таким чином вже скоро приміщень Шаріте стало недостатньо, й вперше його знесли між 1785 і 1797 роками.

Важливість Шаріте як навчального центру для військових лікарів зросла після того, як у 1795 році було засновано військово-медичний навчальний інститут Пепіньєр, який з 1818 року називався “Інститут Фрідріха Вільгельма” і перейменований на “Академію кайзера Вільгельма для військово-медичної освіти” в 1895 році. 

Тут проходила підготовка майбутніх військових лікарів із загальноосвітніх предметів. На рубежі століть знадобилося майже повне знесення споруд Шаріте та уніфікована нова будівля з червоної цегли, яка була побудована між 1896 і 1917 роками. 

Флагманський медичний заклад НДР

З роками на території Шаріте відкривалося все більше і більше університетських клінік. Згодом усі університетські лікарні на Цігельштрассе переїхали до Шаріте. Медичне навчання почалося тут в 1828 році. Але знадобилося ще одне століття, поки останню, Хірургічну університетську клініку, у 1927 році перемістили до Шаріте, і Шаріте нарешті став університетською клінікою. Формально Шаріте та Університетська клініка залишалися окремими установами до 1951 року. Однак заклад майже знищила Друга світова війна: 90% будівель було зруйновано або пошкоджено. Реконструкція після 1945 року під правлінням Німецької Демократичної Республіки включала нову онкоклініку та дерматологічну клініку, а також висотну ліжкову будівлю з корпусом постачання і задокументувала бажання НДР мати Charité як флагманський медичний заклад.