Цегляні будинки, які будували в Ліхтенбергу з 1889 року, на початку їх будівництва висміювали як «казармову архітектуру. Але смаки змінюються. У наш час, декорований комплекс, прикрашений ліпниною та потопаючий у пишних зелених насадженнях, викликає захоплення. Клінкерна цегла та сувора форма, при детальній декоративній роботі є торговою маркою Германа Бланкенштейна, який, крім клініки Ліхтенберга, відповідав за будівництво ще кількох відомих будівель. Більш докладно про будівництво Євангельської лікарні королеви Єлизавети Герцберг читайте на berlin1.one.

Das Evangelische Krankenhaus Königin Elisabeth Herzberge (KEH) у Берліні — це доволі стандартна лікарня, яка виникла з об’єднання лікарні королеви Єлизавети (внутрішня медицина та хірургія) та спеціалізованої лікарні неврології та психіатрії Берліна Ліхтенберга.

Лікарня королеви Єлизавети

Під патронатом тодішньої кронпринцеси Єлизавети Прусської в 1838 році в Берліні були засновані центри утримання для немовлят, якими керували християни. Після того, як у Страсну п’ятницю, 14 квітня 1843 року, двоє хворих дітей були прийняті до такого закладу у звичайній квартирі, були створені додаткові заклади для догляду за маленькими дітьми. Керівництво першою такою установою взяв на себе полковник фон Веберн. Королева Єлизавета Прусська разом із Фрідріхом Вільгельмом IV, виявила великий інтерес до нової ініціативи та часто відвідувала такі центри. Пізніше фон Веберн став ініціатором заснування першої дитячої лікарні в Берліні, і вона була відкрита. Але 12 ліжок, встановлених у вищезгаданій квартирі, незабаром перестали задовольняти підвищений попит. У 1844 році дитяча лікарня переїхала до новопридбаного житлового будинку. Цей будинок поступово підготували до використання, як лікарні. Розпорядженням Кабінету міністрів від 4 листопада 1844 року установі було присвоєно ім’я її протекторші, тобто дитяча лікарня отримала ім’я Єлизавети.

Спеціалізована лікарня неврології

Наприкінці ХІХ століття міська рада Берліна почала створювати муніципальні психіатричні лікарні на околицях міста. Ці психлікарні були потрібні для лікування та цілоденного догляду за психічно хворими, розділеними на дітей, жінок і чоловіків.

II Муніципальна божевільня була побудована за планами архітектора Германа Бланкенштейна на землі, придбаній у власника садиби Германа Редера. Вона слугувала заміною для санаторію та будинку престарілих Dalldorf, чиїх потужностей, майже через десять років, уже не вистачало. Ця клініка відкрилася 21 червня 1893 року. Вона була названа Муніципальною божевільною в Ліхтенбергу й слугувала місцем утримання для 1050 дорослих пацієнтів. У 1914 році тут почалося навчання медсестер із метою догляду за психічно хворими. У 1925 році заклад отримав назву «Міський санаторій кронпринцеси Єлизавети Прусської».

Об’єднання двох лікарень

1 січня 1992 року дві раніше незалежні лікарні були об’єднані. Нове утворення отримало назву Євангельської лікарні королеви Елізабет Герцберг (KEH). Починаючи з 1992 року були додані додаткові спеціалізовані відділення, такі, як урологія, судинна хірургія, епілептичний центр, гастроентерологія, інфекційні захворювання, нефрологія, включаючи відділення невідкладної допомоги та геріатрия. Лікарня є медичним закладом для надання невідкладної та регулярної допомоги та одночасно академічною навчальною лікарнею для «Шаріте».

З 2007 року при «KEH» функціонує Центр медичного обслуговування. Він розташований у будівлі на Герцбергштрассе. Як амбулаторна клініка центр тісно співпрацює зі спеціалізованими відділеннями лікарні та використовує відповідну технологію обстеження.