Берлін 1920-х років був не просто злим і спокусливим мегаполісом. Він, не без причини, вважався електро містом. Своєю репутацією електрополісу Берлін завдячує перш за все електротехнічним компаніям “AEG” і “Siemens”. На початку XX століття вони побудували гігантські заводи на околиці німецької столиці. Серед них перша багатоповерхова будівля заводу в Європі. Її збудувала компанія “Siemens AG”. Вона стала помітною віхою в промисловій архітектурі Берліна. Більш докладно про це читайте на berlin1.one.
Далі від центру

Нова будівля була побудована між 1926 і 1928 роками за проєктом внутрішнього архітектора “Siemens” Ганса Гертлайна в стилі New Objectivity. Фасад і конструкція будівлі мали невблаганне цільове та строге функціональне призначення. Всередині співробітники “Siemens” працювали й працюють на одинадцяти поверхах, завдяки добре продуманій системі.
Наскільки ця концепція виявилась стійкою, можна побачити й сьогодні. Адже, як майже сто років тому, промислова багатоповерхівка Гертлайна все ще виробляє найсучасніші розподільні пристрої.
Наприкінці ХІХ століття компанія “Siemens” розширилася настільки, що центр Берліна став затісним для її потужностей. Натомість у Шпандау створюється новий район – Сіменсштадт.
Саме тут почали будувати не лише заводи, а й житлові райони, такі як сьогоднішній Сіменсштадт , який, до слова, є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Не в шир, а у висоту

У 1926 році “Siemens” вирішив зосередити все виробництво розподільних пристроїв в одному місці. Це справді потребувало величезної площі. Але архітектор “Siemens” Ганс Гертлайн мав на цей випадок революційну ідею. Він запропонував будувати виробничі потужності не поруч, а вгору.
Протягом двох років на Nonnendammallee було побудовано нове підприємство з виробництва перемикачів. Справжня заводська багатоповерхівка включала одинадцять поверхів разом підвалом. ЇЇ висота сягала 45 метрів, довжина 175 метрів, при цьому корисна площа – 34 000 кв. м.
Ганс Гертлайн створює сталеву рамну конструкцію та вибирає клінкерну цеглу для зовнішнього облицювання. Він повністю відмовляється від представницького оздоблення. Винятком є лише логотип компанії “Siemens Schuckert Werke”, який не зберігся до наших днів.
Лише прямокутні білі вікна структурують зовнішній фасад. Саме через відсутність декору висотка “Schaltwerk” виглядає монументально. Цьому сприяють і баштоподібні стовпи на фасаді. Вони не є прикрасами, але виконують дві функції. По-перше, до них кріпляться сходові клітки, ліфти та санітарні вузли. По-друге, вони стабілізують будівлю від тиску вітру.
Невблаганний функціонал

Всередині співробітники “Siemens” не просто працюють на різних поверхах. Гертлайн організував виробництво таким чином, щоб транспортні шляхи не перетиналися, а процеси проходили максимально ефективно.
На другому поверсі, наприклад, він спеціально зміцнив підлогу, яка, таким чином, може витримувати важке обладнання в обробному цеху. Стажисти освоюють свої професії на четвертому поверсі, а складальні лінії для фактичного виробництва розподільних пристроїв знаходяться на п’ятому поверсі.
Всі поверхи складаються з суцільного холу, який охоплює всю будівлю довжиною 175 метрів. Це дозволяє керівництву гнучко розподіляти кімнати. І не лише у виробничих цехах, а й у комерційному відділі на восьмому поверсі та дизайн-центрі на верхньому поверсі. Відкриті зали там не що інше, як сучасні офіси відкритого планування.
У 2010 році “Siemens” знову інвестував у комплексну модернізацію заводської багатоповерхівки, яка з 1994 року внесена до списку пам’яток, як пам’ятка промислової архітектури.
